Укрпошта. Я на все відділення – одна відвідувачка. Тиша, спокій. Надписую конверт.
Касирка раптом відволікається від телефону, дивиться кудись високо мені за спину і питає: «Вам посилку? Ваше ім’я?»
Згори лунає баритоном (з паузами): Ярослав… Мудрий.
Я рефлекторно повертаюся. За мною стоїть хлопець років 25-ти і зростом метри під два. У нього на обличчі втома: «Так, я знаю, що в моїх батьків з фантазією того. І всі жарти про себе я вже чув. І не треба тупих дотепів та іронічних питань, як зватимуть моїх дітей. І взагалі…».
Він сумно дивиться на мене і закінчує відповідь касирці: … Володимирович.
Victoria Polinenko (c) via Facebook
А назве ж таки сина Ізяславом (c) :D
Касирка раптом відволікається від телефону, дивиться кудись високо мені за спину і питає: «Вам посилку? Ваше ім’я?»
Згори лунає баритоном (з паузами): Ярослав… Мудрий.
Я рефлекторно повертаюся. За мною стоїть хлопець років 25-ти і зростом метри під два. У нього на обличчі втома: «Так, я знаю, що в моїх батьків з фантазією того. І всі жарти про себе я вже чув. І не треба тупих дотепів та іронічних питань, як зватимуть моїх дітей. І взагалі…».
Він сумно дивиться на мене і закінчує відповідь касирці: … Володимирович.
Victoria Polinenko (c) via Facebook
А назве ж таки сина Ізяславом (c) :D
(no subject)
20/10/17 07:37 (UTC)— […] А может это белошвейка. Которая только вчера приехала из деревни. И влюбилась в водопроводчика, ремонтирующего в публичном доме душ. А водопроводчик взял её с собой на работу, потому что ей временно негде жить. И там у них выдалась свободная минутка.
Самарцев поднял палец:
— Вот на этом невысказанном предположении и держится весь хрупкий механизм нашего молодого народовластия…
Пєлєвін, «Ампір-В»