Ярослав Володимирович Мудрий

[irenetrix]

Укрпошта. Я на все відділення – одна відвідувачка. Тиша, спокій. Надписую конверт.
Касирка раптом відволікається від телефону, дивиться кудись високо мені за спину і питає: «Вам посилку? Ваше ім’я?»
Згори лунає баритоном (з паузами): Ярослав… Мудрий.
Я рефлекторно повертаюся. За мною стоїть хлопець років 25-ти і зростом метри під два. У нього на обличчі втома: «Так, я знаю, що в моїх батьків з фантазією того. І всі жарти про себе я вже чув. І не треба тупих дотепів та іронічних питань, як зватимуть моїх дітей. І взагалі…».
Він сумно дивиться на мене і закінчує відповідь касирці: … Володимирович.

Victoria Polinenko (c) via Facebook

А назве ж таки сина Ізяславом (c) :D

Comments

[rudolf_bochkin]

Нормальне ім'я при нормальному прізвищі. При такому зрості і спокої кепкуватимуть одиниці.:)

[ukurainajin]

Чого тут комплексувати. Я би пишався.

[bytebuster]

+1 до попередніх коментаторів.
Ми станемо здоровою нацією тоді, коли з подібних імен не глузуватимуть.
Власне кажучи, це можна вважати індикатором: тільки-но припинять глузувати — так одразу і виписуємо поцієнта і вважаймо, що курс реабілітації після зґвалтування моцквою поцієнтом пройдено успішно, діагноз: здоровий.

[oldbufo_wife]

я вчилась з хлопцем на ім'я Тарас Шевченко, одного разу він реферат з української літератури так і назвав "Автобіографія", що було всереденні я не знаю ))

[bf_109e]

Бути Ізяславом дуже вигідно. В одних колах можна представлятись Ізею, в інших - Славою.

[vladmradio]

о, читав це чи рік чи два тому

[irenetrix]

https://www.facebook.com/victoria.polinenko/posts/1351129024965115

коменти там також агонь :D

[irenetrix]

Може, він про Ярослава Мудрого не думає добре.

[bytebuster]

«Може». :))

— […] А может это белошвейка. Которая только вчера приехала из деревни. И влюбилась в водопроводчика, ремонтирующего в публичном доме душ. А водопроводчик взял её с собой на работу, потому что ей временно негде жить. И там у них выдалась свободная минутка.
Самарцев поднял палец:
— Вот на этом невысказанном предположении и держится весь хрупкий механизм нашего молодого народовластия…

Пєлєвін, «Ампір-В»