(no subject)

Я вже так звикла за тиждень слухати якісь політичні дебати, що пройшлася містом з Радбезом ООН в навушниках. Такого трешака, як сьогодні, я там ще не чула. Головоонкцап допиздівся, що британці сфальсифікували хімічну атаку в Сирії, і він з вірними союзниками з африканських країн, тексти яким явно на раше писали, превентивно звинувачували США з союзниками у майбутніх бомбежках В̶о̶р̶о̶н̶е̶ж̶а̶ Сирії (схоже, що вони на них дуже розраховували, і дуже розчаровані, що їх досі нема).

 

Спіч головоонкцапа мені живо нагадав совєцьку пропаганду про ужоси загниваючого Заходу мого дитинства.

 

Розп'ятий хлопчик нервово курив у порівнянні з страшилками, які вони там несли. В Сирії мир і комунізм, а злочинний Захід хоч і має ці кадри, але скриває їх от общественності. На згадке когось з африканських послів про масонів в мене впав якоби 4ж від Київстар. Точно змова. Я повернулася в реальність.

 

В магазині українське радіо грало невмирущих "Наркоманів на городі" братів Гадюкіних, а продавчині з охоронцем обговорювали що стільки жерти (на Пасху) ніззя, і пора вже на городи, щоб схуднути.

(с) Наталія Зубар via Facebook

Анекдот

1998 рік. Щойно відбуяла криза. В купе їдуть росіянин та естонець. Росіянин відкриває дорогий шкіряний портфель і дістає звідти шматок вареної ковбаси, хліб, два варених яйця, цибулину і пляшку дешевої горілки. Естонець відкриває свій скромний портфель і виставляє коньяк п'ять зірочок, сиров'ялену ковбасу, хороший сир і кетчуп Хайнс.
Росіянин вирячивши очі: "Звідки така розкіш?!"
Естонець: "Еммммм, а ви не пробували відділитися від Росії?"