irenetrix: (Default)
irenetrix ([personal profile] irenetrix) wrote2017-09-05 01:44 pm

Стус

Куріють вигаслі багаття,
собаки виють до зірок,
а в річці місяць, мов латаття,
доріс до повні і розмок.
І в ртутній спеці фіолету
він невимовно довго чез,
лишившись тільки для прикмети,
як цятка сяєва небес.
Самотність аркою провисла
над райські кущі в пригри снів.
Шукай по них щасливі числа,
так, як раніше ти умів:
той день, як від земної тверді
найперше сонце відійшло,
і той, що мітить знаком смерті
ще нерозгадане число.
А ти іще посередині,
ще посередині твоє.
Отож, радій вечірній днині,
допоки в ребра серце б’є.

IX. 1967
ukurainajin: (Default)

[personal profile] ukurainajin 2017-09-05 12:52 pm (UTC)(link)
Латаття
Чезнути
Пригра

Дякую!
olga_den_7: (Default)

[personal profile] olga_den_7 2017-09-05 09:03 pm (UTC)(link)
Скінчилось літо. В нашій річці, тепер холодна вже вода,
Тому, через вікно до мене, у теплу хату місяць загляда.