По радіо передавали виступ якогось республіканського конгресмена на захист їхнього Big Beautiful Bill. Хто не знає -- недавній закон республіканців, написаний, щоб загнати країну в остаточно непідйомні борги, в процесі попсувавши купу корисних функцій уряду, в процесі підлизатися до кількох груп виборцівлоббістів і зменшити податки. Зменшення податків там переважно для найзаможніших, але республіканці не втомлюються повторювати, що ні-ні, прості трудяги теж виграють. Я оце мінімум втретє чув ту саму захисну риторику: дивіться, середній клас і бідні теж щось виграють, он, подивіться, ми забрали податки на overtime і tips (наднормовану роботу і чайові). А далі називають всякі цифри, в які, якщо вслухатися, вилазить дуже цікава штука: в районі медіани за заробітками і трохи нижче середній податковий плюс буде півтори-дві тисячі. А в іншому місці ті самі люди кажуть, що середній податковий плюс за overtime і tips буде 1300-1800.

І от тут я трохи розгублений. Мені здається очевидним, що якщо середня загальна вигода лише дуже трохи відстає від середнього виграшу від перепрацювання (що овертайм, що чайові -- це про роботу вище норми), то люди, робота яких не має овертайму і чайових, в середньому майже нічого не виграють.¹ Що, в свою чергу, означає, що більшість з них отримає дулю з маком, якщо ще і не доплатить, так працюють асиметричні розподіли. Далі: я розумію, чому про це мовчать республіканці -- шифруються, це ж вдарить по шумнішій частині їх електорату, просто, в момент, коли реально вдарить, при владі буде вже хтось інший, от їх і звинуватять. Але чому про це мовчать інші: хоч демократи, хоч прогресисти, хоч скільки-завгодно-ліберальніші-ліберали? Це ж прекрасний лозунг: "No tax cuts for working class Americans until they strain more than normal. Yes tax cuts for wealthy Americans no matter what they do."² Чи це вони мовчать тому, що навіть мінімальна домішка математики в риториці автоматичо дискваліфікує цільовий електорат? Щось мені каже, що, найімовірніше, таки так. А ви кажете, "шкільна освіта"...
Дотичний спогад: в інтервʼю якогось республіканця ще в процесі дебатів за той закон, його запитали, що, дивіться, люди втратять $X грошей у формі послуг, переважно, медичних, і виграють $Y податками, але ж X>Y, то яка вигода? На що він почав віщати, що це not a zero-sum game, насправді, мовляв, додасться, не $Y, а через всякі економічні процеси $Z≫$Y, тому все буде ок ну як же ви не розумієте, values- імігранти- кляті-ліберали-довели-країну. Він, правда, і там лукавив, бо в гру з ненульовою сумою треба було включати не Y, а (Y−X), але я про інше: розрахунки середніх -- це таки гра з нульовою сумою; при фіксованому середньому те, що додається в одного, віднімається в іншого.


¹ Overtime -- штука досить рідкісна. По-перше, вона є лише в обмеженої кількості позицій, більшість робіт просто "full time" і все, скільни не працюй, ніяких додаткових виплат тобі не належиться. Але основне навіть не це, а вид з іншого боку: більшість людей, які працюють понад 40 годин на тиждень, роблять це на різних роботах, на жодній з них ніяких овертаймів не отримуючи. Навпаки, на багато робіт часто наймають на строго менше 30 годин, щоби не покривати медичну страхівку. (Тому обмеження Medicaidʼу для них якраз важливіше, ніж зайвих $20/тиждень.)
² Я свідомий того, що моя теорія спирається на те, що я правильно почув правдиві цифри. З іншого боку, для застосування запропонованого лозунгу достатньо не цифр, а самого факту, що податки на овертайм і чайові є ключовою "вигодою для робочих" в риториці республіканців.