Стус

5/9/17 13:44
irenetrix: (Default)
Куріють вигаслі багаття,
собаки виють до зірок,
а в річці місяць, мов латаття,
доріс до повні і розмок.
І в ртутній спеці фіолету
він невимовно довго чез,
лишившись тільки для прикмети,
як цятка сяєва небес.
Самотність аркою провисла
над райські кущі в пригри снів.
Шукай по них щасливі числа,
так, як раніше ти умів:
той день, як від земної тверді
найперше сонце відійшло,
і той, що мітить знаком смерті
ще нерозгадане число.
А ти іще посередині,
ще посередині твоє.
Отож, радій вечірній днині,
допоки в ребра серце б’є.

IX. 1967
irenetrix: (Default)
Цікаво, якщо людина повертається (казатиму «повертається, а не «переходить», бо слушно зауважили, що українці повертаються до укрмови) до української мови, то її «звинувачують» у патріотизмі або у націоналізмі (що ще цікавіше), але у той самий момент кажуть, що мова не має значення, не є ознакою, et cetera. Товариші, ви там з'ясуйте для себе, чи має, чи не має, чи є, чи не є. І не треба ломитися у відчинені двері.
irenetrix: (Default)
Прочитала пост упорядника книжки "14 друзей хунтьі" Дмитра Якорнового. На книгу наїхали за росмову, чувак побивається "як так, ми ж хотіли об'єднати країну", надрукувавши книгу двома мовами, іхаха! Іншим разом, щоб об'єднати країну, спробуйте видати антологію укрмовою. А оце "ми не могли перекласти все українською, ми ж хотіли передати живу мову", на кого розраховано? Я правильно розумію, що перекласти цю книгу іншими мовами зась? Увесь світ повинен буде вивчити російську, щоб її прочитати? Наявність на цій планеті людей, що не знають російської, для упорядників - феномен, я так розумію.
irenetrix: (Default)
Маман знайшла в мене дві футболки «Я фліртую лише українською» та «Коли я говорю українською, з Кремля цегла падає». Першу одобрила, другу сказала не носити, бо «це політика». Я кажу: Мамо, це не політика, от коли б там було написано «Коли я говорю українською, з Пу пісок сиплеться», то це була б політика, а так – ні, яка ж це політика, баловство одне.
irenetrix: (Default)
В Твіттері всі вже ізжартувалися на тему нового мовного закону.

- Це мовна поліція! Всім крапкам і комам залишатися на своїх місцях!
- Але…
*лунають постріли*

- Це мовна поліція!
- Здравствуйте!
*лунають постріли*

- Це мовний патруль, ваші документи.
- Так, тримайте, будь ласка.
*лунає постріл*
- Ти чого?
- То Ганька Герман.

- Це мовний патруль, будь ласка, скажіть "паляниця".
- Паляніца.
*лунають постріли*

- Це мовний патруль! Перекладіть: "непозбувна бентега".
*лунає постріл*
- Ще один застрелився.

(с)
irenetrix: (Default)
Коли чай вистигав, Пілсудський завжди випивав його до останньої краплі. Аґнєшка не пам’ятала жодної людини, яку б не здивувало, що її кіт п’є чай. «Це він іще з алкоголем зав’язав, ви б його раніше бачили», — завжди віджартовувалася вона, і таким чином сіро-бурий кіт письменниці Кохановської поступово входив до пантеону міських легенд варшавської Праги. І займав там, між нами кажучи, далеко не останнє місце, бо навряд чи існувала хоча б одна людина від Бялолєка аж до самих околиць Праги-Південь, яка бодай раз у житті не чула байки про кота, що зав’язав з алкоголем і п’є тепер виключно гербатку. Багато хто йому заздрив.
 
Олексій Чупа "10 слів про Вітчизну"
irenetrix: (Default)
 - Кая?! — зашипіла я, витягуючи її на черговий камінь, — ну чого ти без кінця ниєш? Ти моя донька чи ні?

Отут-то мене Кая і вбила:

- Я бебі! — цілком справедливо заявила вона. — І я хочу в каяску. І сосю.

Ірена Карпа "Baby travel"

irenetrix: (Default)


Йду по вулиці, чую дівчинка каже: тато, коли будемо повертатися додому, треба не забути купити морозиво.

Українською, до речі, сказала.

irenetrix: (Default)
Ще раз про Харків. Як же той Шевельов їм спокою не дає...
От уже воістину - "Людина, яка перемогла НКВД". І хто?! - книжник, ботан, мамин синок, "білобілетник" в товстих окулярах...
А от взяв - і переміг. Обіграв. І з-під вербовки (арешту) втік (аж за океан), і "Prehistory of Slavic" та "Historical Phonology of the Ukrainian Language" світовій науці залишив - і вже не знищиш, жодними танками не затреш: не було, довів "під мікроскопом", ніякої "спільної давньоруської мови"-"колиски трьох братніх народів", а було колись на східнослов'янських теренах - п'ять (П'ЯТЬ!) різних "протодіалектів" (говірних груп), що від VI ст. починаючи по-різному між собою взаємодіяли, і походження сучасних української, білоруської й російської мов - то три зовсім, зовсім різні історії, от вони всі як на долоні, прошу, дивіться...
Су-ука! - закричали "язиковєди в штатском" - і вхопились за кувалди (так ми ж тобі хоч меморіальну дошку розіб'єм!).
Дошку то, вжеж, розбити не штука. А от того, що Земля крутиться довкола Сонця, а не навпаки, - вже не замовчати, і ніяка кувалда не поможе. Слов'янська лінґвістика 21-го століття розвиватиметься - таки "по Шевельову".

Оксана Забужко via Facebook

Стус

4/9/15 21:00
irenetrix: (Default)

Боже, не літості - лютості,
Боже, не ласки, а мсти,
Дай розірвати нам пути ці,
Ретязі ці рознести.

Дай нам серця неприкаяні,
Дай стрепіхатий стогнів,
Душ смолоскипи розмаяні
Меж чужинецьких вогнів.

Пориве, пориве, пориве,
Разом пірвемося в лет.
Бач, - розтивається зориво,
Хай і на смерть, а - вперед.

Благославенна хай буде та
Куля туга, що разить
Плоть, щоб її не марудити
В перечеканні століть.

Боже, розплати шаленої,
Боже, шаленої мсти,
Лютості всенаученної
Нам на всечас відпусти.

irenetrix: (Default)

Сашко Ушкалов.  «БЖД».


Наближається північ. Перші чотири таксис­ти, щойно я їм кажу, що в мене непідйомне тіло, відразу ж звалюють. П'ятий виявляється більш говірким.

Шостим виявляється якийсь старпер на до­потопній волзі. Він повільно й упевнено їде по­серед вулиці, наче танк на параді.

—Добрий вечір, – спиняю його я, – шеф, до «низьких»...

—Стоп, ти што, бандеровєц? – уриває мене він із нажаханими очима.

—Ні, – кажу я якомога спокійніше, – а ви що, бандерівців боїтесь?

—Боюсь, бандіти ані. Помню, как в Дрогобічє камсамолку ізнасіловалі, а дєвочка ж токо в камсамол вступіла.

—Мда... Жаль ... – співчутливо киваю я, – ну то що, поїдемо?

—Аєщьо ані полавой член атрєзалі... – не вга­ває він.

—Кому, комсомолці? – навіщось питаю я.

—Нєт, єйо другу...

—Ну, а друга ж за що?

—Дек нє знаю, даже разбіраться нє сталі, а он і камсамольцем па-моєму нє бил... проста витащілі іх с сєновала і ізнасілавалі...

—Стривайте, ви ж казали, що другові член відрізали...

—Атрєзалі-атрєзалі... А патом ізнасіловалі...

– Ну-ну, – киваю я, – щасливої вам дороги... Волга так само повільно звалює з-перед моїх очей.

irenetrix: (Default)

Адже доки діти народжуються від нас,
доки вони ростуть на нашій землі,
доти є кому битись за кожну з пристріляних трас,
доти є ким поповнити лави — невтомні й злі.


Вогнепальні й ножові. Сергій Жадан.

...

29/5/15 20:10
irenetrix: (Default)

Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил.
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже нема місця для могил.

Мільярди вір - зариті у чорнозем,
Мільярди щасть - розвіяні упрах...
Душа горить, палає лютий розум,
І ненависть регоче на вітрах.

Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевно б репнуло від сорому й хули.

Тремтіть, убивці, думайте, лакузи,
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? - На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил.

Уже народ - одна суцільна рана,
Уже від крови хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.

Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд.
І їх прокльони, злі й несамовиті,
Впадуть на душі плісняві і ситі,
І загойдають дерева на вітті
Апостолів злочинства і облуд.

Василь Симоненко

irenetrix: (Default)
 Купила собі:



Чоловік подивився, каже: Колошиванка! :D

irenetrix: (Default)
Маскування русифікації

Якщо перекласти тези борців проти «насильницької українізації» людською мовою, то вони звучать так:
усі наслідки русифікаторської політики Російської та комуністичної імперій мають бути недоторканні, Україну треба поділити на різні мовно-культурні зони з особливим офіційно визнаним статусом, баланс останніх не слід порушувати на користь українського мовно-культурного простору (протилежний процес визнають і вітають).


Маскировка русификации

Если перевести тезисы борцов против «насильственной украинизации» на человеческий язык, то они звучат так: все последствия русификаторской политики Российской и коммунистической империй должны быть неприкосновенны, Украину нужно разделить на различные культурно-языковые зоны с особым официально признанным статусом, баланс последних не следует нарушать на пользу украинского культурно-языкового пространства (противоположный процесс признают и приветствуют).

http://tyzhden.ua/Society/109276

Знайшла у mysliwiec

Хм

14/11/13 16:35
irenetrix: (Default)
Шукаю готель у Києві. Читаю: готель "Нявки". Я: О_О. Блимаю очима: "Нивки". Все, більше ніякого Коцюбинського на ніч.
irenetrix: (Default)

Як поєднати насильницьку українізацію та пропаганду гомосексуалізму?

Перекласти дещо для Національного ЛГБТ-порталу, правильно.

P.S. Коли перекладала, перекладач онлайн авторитетно заявив, що «мать-одиночка» українською буде «мати-одинак».

Ой

8/5/13 22:53
irenetrix: (Default)

В Россії вже судять за використання української мови. Хоча, з іншого боку, це сприяє її популярізації. Несповідимі шляхи популярізації української мови в інтернеті.

irenetrix: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] vjn at Ашан

На початку березня спостерігав там цікаву сценку.
Матуся - перебирає книжки типу "Лучшие русские сказки", деякі відкладує в кошика. Донька, симпатичне дівча років чотирнадцяти, вподобала собі збірку "Українські народні казки" і читає прямо біля полиць, не відриваючись, із захватом цитуючи матері цілі абзаци вголос. Мати на це тільки невизначено гмикає і займається своїми справами далі. Діалог мене просто вбив:

Д: "Визволь нас, чоловіче, визволь нас, голубчику, випусти нас, соколику."
М: Угу...
Д: "Як почали просить, як почали просить, да так гарненько, да жалібненько, що багатому аж жалко стало"...Ой, мам, украинский язык та-а-а-акой красивый. Давай возьмем?
М: Гм...


Фраза про мову була сказана такою жалібно-захопленою інтонацією, що я її ніколи словами не передам. Ну десь так, наче їй показали маленьке, синьооке, біле і пухнасте кошеня з рожевим бантиком.
А книжку їй так і не купили... Вона вже сама до себе потім напівпошепки завершила цей монолог фразою "Треба буде на восьме березня, коли хлопці будуть про подарунки питати, собі попросити".

Profile

irenetrix: (Default)
irenetrix

September 2017

S M T W T F S
     1 2
34 56789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 19/9/17 17:11

Expand Cut Tags

No cut tags